Київська влада першою почала приватизацію муніципальних ЗМІ

Муніципальні ЗМІ столиці рішенням Київради 14 червня об`єднані в ЗАТ «Київський медіахолдинг». До нової компанії увійшли газети «Хрещатик», «Вечірній Київ», «Українська столиця», ТРК «Київ», радіостанції «Голос Києва» і ТРК «Столиця» (на 105,5 FM, нова назва — гумористичне радіо «Перець FM»). За словами опозиційних депутатів, це рішення буквально було продавлене більшістю.

Декларована мета створення холдингу — ефективніше використання коштів міського бюджету, зокрема оптимізація витрат на утримання редакцій комунальних ЗМІ шляхом залучення коштів акціонерів. Проте, як зазначила секретар фракції «Наша Україна» в Київраді Олена Ледовських, питання на сесії не обговорювалося. Ініціатори створення ЗАТ не ознайомили депутатів ні зі структурою майбутнього об`єднання, ні з його статутом, ні з розміром статутного фонду.

Відкритого обговорення питання не було, позитивне голосування відбулося виключно завдяки чисельній перевазі в сесійному залі прихильників Черновецького. За словами експертів, розраховувати на відриту інформаційну політику столичного градоначальника не доводиться. Процес створення «Київського медіа-холдингу» і кадрові рішення мера швидше свідчать про його бажання акумулювати важелі контролю за муніципальними медіа та їх бюджетом, а також взяти участь у корпоратизації цих ЗМІ.

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ В РУКАХ РЕДАКТОРІВ-БАНКРОТІВ

З київського міського бюджету на утримання столичних муніципальних видань в 2007 році виділено 41 млн. грн. Активно освоювати ці інвестиції вже прийнялися медіаменеджери з відомою репутацією на ринку — Дмитро Джангіров, який спочатку як в.о. очолив газету «Хрещатик», і Казбек Бектурсунов (до речі, брат дружини Джангірова), що став радником столичного мера з питань ЗМІ і свободи слова та координатором муніципального медіахолдингу.

Дмитро Джангіров, нагадаємо, — екс-ведучий одіозної програми «Проте», яка виходила в ефір телеканалу «1+1» напередодні президентських виборів з єдиною метою, — «мочити» опозицію.

Казбек Бектурсунов відомий тим, що двічі виводив на український ринок російський «КОММЕРСАНТЪ». Вперше як генеральний директор — тоді газета закрилася з величезними боргами, у тому числі й перед журналістами. Під час другої появи видання на вітчизняному ринку Бектурсунов несподівано для київських кореспондентів російського «Коммерсанта» став директором ІД «Комерсант-Україна» і власником 10% пакету акцій даного підприємства. В інтерв`ю ЗМІ він розповідав, що отримав особисте запрошення від Бориса Березовського, на той момент власника газети. Минулого року після зміни власника «Коммерсанта» Бектурсунова звільнили з посади, причому нове керівництво натякало на певні фінансові питання до колишнього керівника.

Залучення таких досвідчених людей до «оптимізації витрат на утримання комунальних ЗМІ» красномовно говорить про цілі цієї оптимізації. Їх руками задовго до формального створення самого холдингу і до завершення конкурсів на посаді в керівництві холдингу здійснюється так звана реорганізація київських медіа. За цей час, наприклад, в газеті «Вечірній Київ» змінилося п`ять редакторів.

Останній — Роман Костриця, колишній співробітник українського «Комерсанта», — був запрошений Бектурсуновим. В.о директора ТРК «Київ» три місяці працював відомий телевізійник Дмитро Харитонов. Але одночасно з ним Леонід Черновецький призначив на новоутворену посаду президента ТРК «Київ» Микиту Бельського, що очолював канал після скандального вигнання з ТРК директора Валерія Ткачука до призначення Харитонова. Свої функції як президент на каналі Бельський, ведучий на ТРК програму «Година з мером», визначив в пресі як «наглядові» за дотриманням законності. Також він відповідає за висвітлення діяльності мера в ефірі ТРК. Призначення, так би мовити, «наглядача» на канал лише підтверджує намір Леоніда Черновецького бути в курсі всіх пертурбацій і свідчить про недовіру дуже досвідченим менеджерам.

ПІАР-ХОЛДИНГ ДЛЯ МЕРА

Кадрові перестановки в муніципальних ЗМІ супроводжувалися скандалами, звинуваченнями редакторів у розміщенні замовлених матеріалів, журналістів — у непрофесіоналізмі, масовими звільненнями співробітників, судовими позовами останніх і їх зверненнями в прокуратуру. Так звана реорганізація в цих медіа, не дивлячись на заступництво найдемократичнішого мера-юриста і правозахисника, як говорить про себе сам Черновецький, дуже нагадувала захоплення.

З одного боку, якість комунальних ЗМІ давно залишає бажати кращого, але питання в тому, як і ким саме все це робиться. Та й чи співпадають кадрові призначення мера з публічно задекларованими цілями? Або, і швидше за все, заявлені цілі не співпадають з реальними? Судячи зі стилістики кадрових і реструктуризацій змін, за наміром Леоніда Черновецького добитися ефективності в роботі муніципальних видань криється прагнення до одноосібного контролю над досить могутнім медіаресурсом. Адже замість двох газет — «Маю право!» і купленого за власні кошти у Віктора Медведчука видання «Закон і бізнес» — Леонід Михайлович отримав можливість піаритися за гроші киян відразу в шести ЗМІ. Більш того, він цілком може отримати частку в цих медіа.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МіЖСОБОЙЧИК

Ще один намір градоначальника — знайти інвесторів для муніципальних ЗМІ. Нагадаємо, столична влада задекларувала, що в КП «Київський медіахолдинг» в комунальній власності міста залишиться 51% акцій підприємства. Решта внесків, згідно з рішенням, здійснюватиметься за рахунок грошових коштів інвесторів, відібраних на конкурентній основі. Але українське законодавство не передбачає такої можливості, оскільки «Київський медіахолдинг» вирішено створювати у формі закритого акціонерного товариствва. Річ у тому, що, згідно з Господарчим кодексом України (ст. 81), «акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного коло осіб». Тобто список можливих інвесторів формуватиметься Київрадою і, очевидно, її головою. І навіть якщо припустити, що депутати зажадають голосування за список інвесторів, більшість Черновецького в раді забезпечить будь-яке вигідне йому рішення. Кодекс указує, що акції холдингу не можуть розповсюджуватися шляхом підписки. Є ще один нюанс — така форма підприємства, як ЗАТ, не дозволить холдингу вийти на біржу. Для цього підприємство потрібно перетворювати у ВАТ. А отже, створення відкритої структури і не планувалося.

Згідно із законом переважне право на придбання акцій, що продаються акціонерами, мають акціонери ЗАТ. Така форма, до речі, дуже популярна серед власників українських ЗМІ, оскільки дозволяє створити міжсобойчик засновників і убезпечує від появи в списку засновників-власників небажаних новачків. З одного боку, це дає можливість Київраді зберегти за собою якусь частку впливу на холдинг, а з іншого — відкриває для мера і близьких йому структур перспективи попадання в список акціонерів медіахолдинга, використовуючи адміністративні переваги, отримання і навіть збереження впливу на столичний телеканал (що дуже важливо в умовах відсутності вільних частот в місті) вже після приходу до Києва нового мера.

Оксана Лисенко «Коментарі»

друкувати

обговорити

Відіслати статтю другові