За три останні роки Київ залучив 600 млн. доларів на міжнародному ринку

Київ має найдовшу і поки благополучну кредитну історію серед муніципальних позичальників . В середині 90-х років, коли гучні дефолты за муніципальни ми позика ми і кредита ми не були рідкістю, столиця ухитрялася залучати кошти на будівництво житла і розвиток метрополітену, вчасно розплачуючись за зобов`язання ми.

За інформацією міжнародного рейтингового агентства Standard&Poors( S&P), в 1998 році мала місце лише реструктуризація невеликої позики, отриманої від Мінфіну (31,5 млн грн). На думку аналітиків S & P, в той період почала формуватися залежність Києва від короткострокових запозичень, що залучаються для фінансування касових розривів і підтримки ліквідності своїх цінних паперів. Зокрема, за інформацією S&P, протягом 2002 року Києвом було погашено п`ять банківських позик на загальну суму 237 млн грн, взятих в 2001–2002 роках.

З ухваленням Бюджетного кодексу Київ, прагнучи до дешевших ресурсів, старався не позичати в Україні. Перша зовнішня позика зроблена в 2003 році — були випущені зовнішні облігації на суму 150 млн. доларів з погашенням 8 серпня 2008 року і ставкою купона 8,75% річних. За інформацією мерії, кошти були направлені, зокрема, на будівництво метрополітену і автодоріг, а також на придбання 120 міських автобусів. За деякою інформацією, з цих же коштів була профінансована реставрація будівлі Київської міської синагоги, де з радянських часів знаходився Театр ляльок. (До речі, театр з т ого часу так і не має власного майданчика для виступів.)

Вдруге Київ вийшов на міжнародний ринок в кінці липня 2004 року, розмістивши семирічні єврооблігації на суму 200 млн. доларів під 8,625% річних з погашенням в 2011 році. Передбачалося, що 165 млн. доларів з цих коштів будуть направлен і на будівництво Подільського мостового переходу, 15 млн. доларів — сміттєпереробного заводу і 10 млн. доларів — двох кардіологічних центрів. Подільський мостовий перехід ще будується, а проект заїзду на нього з боку вул. Набережно- Хрещат ицько ї в районі вулиць Верхній і Нижній Вал в Києві відправлений на доопрацювання (на початку будівництва планувалося його закінчити в 2007-му). А ухвала про будівництво нового сміттєпереробного заводу з початку 2007 року підписана нинішнім мером Леонідом Черновецким буквально днями. За інформацією за ступника голови К МД АДениса Басса, коштів для цього буде потрібно набагато більше — від 30 млн до 100 млн євро, а гроші місто збирається отримати від приватних інвесторів.

Третя позика на суму 250 млн. доларів за став кою 8% річних з погашенням 6 листопада 2015 року Київська міськрада залучила на початку листопада 2005 року для будівництва Под ільсько- Воскресенського мостового переходу. В даний час будівництво припинене через те, що згідно з проект ом міст повинен проходити через Русан івськ і сади, проте власники тамтешніх дач відмовляються переїздити з насиджених місць. Натомість на відмову від земельних ділянок столичн а вла да пообіцял а власникам дач надати квартири в Києві або виплатити грошові компенсації, проте поки ці обіцянки не виконуються.

Таким чином, за три останні роки Києву в цілому вдалося залучити на міжнародному ринку 600 млн. доларів за рахунок розміщення своїх цінних паперів. Що ж до кредитів, то їх столичн а вла да, як колишн я, так і теперішня, залучає у величезній кількості, починаючи від кредиту Всесвітнього банку 1999 року у розмірі 200 млн. доларів під державні гарантії на реконструкцію тепломереж і закінчуючи планами отримати від ЄБРР 60 млн євро на розвиток транспортної галузі, зокрема, для оновлення рухомого складу міського пасажирського транспорту.

Не відмовляється Київ і від залучення кредитних ресурсів на внутрішньому ринку, якщо мова йде про суми, «маленькі» за міжнародни ми мірка ми. Так, в червні Київрада дала дозвіл на передачу як запорук у майна общини Києва комунальному підприємству «Київський метрополітен» для отримання кредиту в сумі 100 млн грндля продовження будівництва метрополітену. В цілому об`єм внутрішніх запозичень столиці такий, що в 2006 році тільки на обслуговування боргу заплановано витратити 290 млн грн.

«Ко мментар ии»

друкувати

обговорити

Відіслати статтю другові