Общая численность предприятий торговли в городе возросла за 10 лет (с 1995 г.) больше, чем в 2,6 раза. В то же время развитие торговой сети по Украине характеризуется значительным сокращениям количества магазинов почти в 2-3 раза, а торговых площадей – в 1,8 раза. Об этом „ Київському порталу”сообщили в Главном управление по вопросам торговли и быта КГГА , отметив, что в Киеве существует проблема с перепрофилированием новыми владельцами магазинов.

Текст информации о состоянии торговой сети города предоставляем полностью:

„Споживчий ринок роздрібної торгівлі є одним із найважливіших складових соціальної інфраструктури міста.

"Ринкові перетворення висунули ряд проблемних питань, щодо переспеціалізації і у першу чергу, продовольчої торгівельної мережі.

Загальна чисельність підприємств торгівлі у місті зросла за 10 років (з 1995 р.) більше, ніж у 2,6 рази.

В той же час розвиток торговельної мережі по Україні характеризується значним скороченням кількості магазинів майже у 2-3 рази, а торгових площ – у 1,8 рази.

Сьогодні місто Київ за кількістю закладів торгівлі та обсягу торгових площ займає перше місце серед регіонів України.

Торговельна мережа міста по продажу продовольчих товарів становить - 2127 закладів з торговою площею 447, 1 тис. кв.м. Швидкими темпами розвивається мережа підприємств продовольчої торгівлі „великих форматів” -супер, гіпермаркетів, яких сьогодні налічується 109 з торговою площею 205,4 тис.кв. їх кількість за цей період зросла майже в 4, 3 рази. Найбільша кількість підприємств продовольчої торгівлі відкрита у Оболонському, Солом`янському, Дарницькому, Голосіївському і Дніпровському районах. Приріст продовольчої торговельної мережі склав 823 магазини загальною торговою площею 232,5 тис.кв.м. Відповідно зростає і забезпеченість торговими площами населення.

Цей показник на початок 2006 року склав 352 кв.м. на 1000 мешканців, або 128% до діючого нормативу (275 кв.м). З цього можна зробити висновок, що в цілому по місту та адміністративним районам забезпеченість торговими площами достатня, а наявна кількість магазинів забезпечує організацію торговельного обслуговування населення міста на належному рівні.

Проте, у розрізі окремих житлових масивів, мікрорайонів мають місце диспропорції. В останні роки, як вже казалося раніше, в місті пройшла широкомасштабна мала приватизація, в ході якої практично вся торговельна мережа була приватизована.

Сьогодні розподіл підприємств торгівлі за формами власності характеризується наступним чином: із загальної кількості стаціонарних підприємств роздрібної торгівлі 97% – це підприємства приватної форми власності Відповідно до Законів України „Про приватизацію держаного майна", „Про малу приватизацію", „Про власність" – після приватизації об`єктів і набуття власником майнових прав, він має всі законні підстави через 5 років змінювати його профіль на свій розсуд.

У процесі малої приватизації, яка проводилася з 1994 року по теперішній час, на наш погляд органами власності та приватизації були допущені прорахунки. Під приватизацію було пущено всю торговельну мережу, в той час як Головне управління торгівлі та побуту неодноразово вносило пропозиції і на міському рівні і до районних органів приватизації пропозиції щодо збереження в комунальній власності міста та районів прибуткові підприємства торгівлі, проте до наших пропозицій ніхто не прислуховувався.

В більшості випадків, при укладанні умов приватизації об`єкта під час його продажу, практично не включалися вимоги по збереженню профілю підприємства.

Внаслідок цього і виникла ситуація, що склалася в центральній частині міста.

Процес закриття продовольчої мережі проходив не тільки у межах нинішніх адміністративних районів, а дістався у спадок від минулих адміністрацій. Більшість із цих магазинів переспеціалізовано, частина перетворена у промтоварні магазини. Сьогодні практично ні міське, ні районні управління комунальної власності, не здійснюють контроль за дотриманням умов приватизації, в результаті руйнується інфраструктура мережі, що формувалася на науково-обґрунтованих нормах.

Яскравим прикладом, може слугувати ліквідація інфраструктури продовольчої мережі на Хрещатику та прилеглих до нього вулицях. Тільки за останні 5 років повністю переспеціалізовано біля 30 продовольчих магазинів.

Безумовно, значно вигідніше організовувати у приміщеннях колишніх продовольчих магазинів – модні бутіки по продажу одягу і взуття, гральні заклади, магазини по продажу парфумів, ювелірних виробів.

Тому, мешканці житлових мікрорайонів, де закрилися продовольчі магазини, цілком обгрунтовано скаржаться на неможливість придбати продовольчі товари повсякденного попиту в межах пішохідної досяжності.

Поряд з переспеціалізацією продовольчих магазинів, що належали до комунальної власності районів, приватизовано і переспеціалізовано близько 20 підприємств, що знаходилися у приміщеннях, які належали до комунальної власності міста, і значна їх кількість у центральній частині.

Це магазини "Центральний гастроном" вул. Хрещатик, 42 і 44, магазин "Молоко" вул. Хрещатик, 46, "Овочі-фрукти" та "Біла „здоба" вул.Хрещатик,50, єдиний у місті магазин "Дієтичні продукти" вул.Хрещатик,10 "Продтовари" на майдані Незалежності. Також переспеціалізовано 5 продовольчих магазинів в

Оболонському та 5 у Печерському районах, 2 продовольчих магазина розташованих у центрі міста, які належали до державної власності. Це магазини "Продукти" вул. Хрещатик, 26 та "Кулінарія" вул. Хрещатик, 7.

Тільки відкриттям підприємств торгівлі великих форматів, які будуються за кошти інвесторів, обійтися неможливо, тому паралельно будівництву супермаркетів повинна створюватися мережа невеликих магазинів по продажу продовольчих товарів повсякденного попиту (хліб, молоко, бакалія, м`ясопродукти).

Неконтрольована переспеціалізація продовольчої мережі у найбільш привабливих місцях центру і районів на модні бутіки, гральні заклади, здійснюється у значній мірі у зв`язку із законодавчою неврегульованістю цього питання.

Крім цього, треба розпочинати поступове формування мережі підприємств по торгівлі продовольчими товарами повсякденного попиту в межах пішохідної досяжності

Враховуючи соціальну важливість забезпечення населення міста продовольчими товарами було винесено на розгляд Колегії Київської міської державної адміністрації питання „Про стан та заходи щодо забезпечення населення районів міста Києва торговими закладами по реалізації продовольчих товарів першої необхідності".

З метою термінового вирішення питання щодо забезпечення населення продовольчими товарами та на виконання рішення Колегії було видано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.12.2005 року № 2323 „Про впорядкування мережі із продажу друкованих періодичних видань на станціях метрополітену та відкриття торговельних точок для продажу продовольчих товарів першої необхідності".

Вищезазначеним розпорядженням передбачено відкрити протягом І кварталу п. р. 88 тимчасових точок по продажу продовольчих товарів першої необхідності в місцях, де відсутні торговельні заклади, і які вкрай необхідні для задоволення потреб населення. Це питання вже 5 разів розглядалося на колегії і постійно є на контролі у міського голови.

Станом на 05.03.2006 в місті встановлено 65 торговельних точок по продажу продовольчих товарів першої необхідності, із них:

1. Голосіївський - 12

2. Дарницький - 2

3. Дніпровський-5

4. Печерський-6

5. Подільський - 7

6. Святошинський - 11

7. Солом`янський - 10

8. Шевченківський - 12

В інших районах вирішення даного завдання знаходиться в підготовчій стадії.

З метою забезпечення чіткої організації торговельного обслуговування мешканців та гостей міста, у вказаних торгових точках Головним управлінням з питань торгівлі та побуту першочергово було розроблено рекомендований асортиментний перелік продовольчих товарів та плодоовочевої продукції першої

• кількість відремонтованих переходів (надземних і підземних) – 170 од., 2005 р. – 92 од.;

• обсяги відновлення зовнішнього освітлення входів у будинки (під`їзди ) – 5483 од.;

• обсяги санітарної очистки прибудинкової території, парків, скверів, лісопаркових зон – 11868 га, 2005 р. – 8782 га;

• кількість встановлених нових контейнерів для твердих побутових відходів – 830 од.;

• кількість відремонтованих та пофарбованих контейнерів для твердих побутових відходів – 8189 од.;

• кількість встановлених нових пунктів прийому вторинної сировини – 32 од.;

• обсяги поточного ремонту житлових будинків – 194 од.;

• поточний ремонт фасадів 364 будинків;

• обсяги відновлення благоустрою в місцях аварійних розриттів (112680 кв.м).

Особлива увага буде приділена благоустрою приватного сектора, зокрема планується:

• побудувати 407 тис. кв. м доріг та відремонтувати 23 тис. кв. м доріг;

• відремонтувати і пофарбувати 46,7 тис. пог. м огорож садиб;

• встановити і відремонтувати 2163 контейнери для твердих побутових відходів.

Особливостями цього двомісячника є виділення, як окремого напрямку показників комплексного благоустрою: будівель і територій навчально-виховних закладів, виробничої інфраструктури в промислових зонах, бази для занять фізичною культурою і спортом, об`єктів небезпечних для людей, а також облаштування місць спецобладнанням для вільного пересування людей з обмеженими фізичними можливостями (безбар`єрне середовище).

Планується, також, посилити взаємодію з правоохоронними, природоохоронними та іншими наглядовими і контролюючими органами виконавчої влади щодо припинення порушень "Правил благоустрою території в м. Києві" при перевезенні вантажів, експлуатації лісопаркових господарств і водойм, підключенням до інженерних мереж та експлуатації малих архітектурних форм, об`єктів зовнішньої реклами, в смузі відводу земель залізниці, біля ринків та торговельних майданчиків тощо.

У зв`язку із зростанням числа звернення киян на порушення тиші в громадських місцях, хаотичне розміщення автотранспортних засобів та малих архітектурних форм на тротуарах і прибудинкових територіях планується вжити додаткових заходів щодо усунення цих порушень.

На реалізацію заходів з благоустрою планується залучити більше 1,6 млн. киян.”

распечатать

обсудить

отправить другу